Фильм Зона интересов (2023) смотреть онлайн

Сказати, що цей фільм – моторошний, це нічого не сказати. У мене мурашки бігали по шкірі, поки додивилася до фінальних титрів. Сценарист і за сумісництвом режисер Джонатан Глейзер вибрав дуже сміливе рішення – показати події Другої світової війни не очима жертв, як це зазвичай прийнято в історичних фільмах подібної тематики, а з погляду високопоставленого офіцера Третього рейху Рудольфа Гесс. В результаті вийшов незвичайний і несподівано жахливий фільм про ті вбивчі події.

Це історія Голокосту, але дивно те, що жодна смерть візуально не зображена в цьому фільмі. Це історія концентраційних таборів і таборів смерті в Освенцимі, але ми ніколи не потрапляємо всередину жодного з цих об’єктів масового ув’язнення та вбивств. Це історія офіцера СС, який наглядав за табором і розробив деякі з його геноцидних інновацій, але найцікавіше те, що Рудольфа не зображено як бездушного звіра, а як найзвичайнісіньку людину у її простій буденності. Цей фільм настільки геніальний, що лише з допомогою голосів і звуків ми можемо уявити ті невимовні умови життя, вимушеної праці і вбивств понад мільйона людей у таборах. І Рудольф – один з тих багатьох, які уявили та втілили в життя цей неймовірний план.

Чого варті тільки сцени, коли дружині Рудольфа Гедвізі приносять розкішну шубу та інший одяг, знятий з ув’язнених і убитих у таборах. Їй не гидко, ні, навіть навпаки, в кишені шуби вона знаходить помаду, якої користувалася інша людина, і дуже тішиться зі своєї знахідки. Крім того, Гедвіга просить чоловіка приносити й інші подарунки. Слід сказати, що у Гедвіги і Рудольфа – майже бездоганне життя з їхніми п’ятьма дітьми, включно з новонародженим, у, здавалося б, ідилічному куточку Польщі, біля полів з високою травою і біля річки.

Цю людину не зображено як бездумного психопата чи якогось нелюдського монстра. Комендант Освенцима Рудольф Гесс був людиною, яка хотіла забезпечити своїй родині найкраще життя. Ні, цей фільм зовсім не виправдовує злочинів фашизму. Швидше навпаки – Рудольф також допоміг розробити та реалізувати те, що є чи не найжахливішою подією в історії минулого століття.

Так от, ми спостерігаємо за людиною, яка була одночасно звичайною та здатною на зло неймовірно великих масштабів. І про це нам нагадують труби газових камер, з яких постійно йде дим і які постійно видніються на задньому фоні буденного життя Рудольфа. Одна з камер, згідно з новітніми на той час технологіями, могла умертвити одночасно до 500 осіб. Гуркіт цих печей майже постійний у фільмі, і на відстані ми можемо чути крики жаху, болю та страждання, спричинені тріском пострілів. Ну а діти Рудольфа, звісно, переймають діяльність свого тата, яка ніколи не буде забута.