Фильм Последние 10 лет (2022) смотреть онлайн
- Онлайн просмотр
- Скачать
Главная героиня этой киноленты – молодая девушка Мацури Такабаяси (Комацу Нана), которая однажды узнаёт, что её болезнь неизлечима. У Мацури редкое заболевание лёгких, из-за которого ей осталось жить всего 10 лет. Сейчас же большую часть своего времени Мацури проводит на больничной койке, она также снимает свою жизнь и ощущения от неё на видеокамеру, подаренную другим пациентом. Повседневная жизнь девушки с неизлечимой болезнью вращается вокруг режимов лечения и мрачными диагнозами прогрессирующего упадка.
Однажды обыденную реальность Мацури разбавляет приглашение на вечеринку по случаю воссоединения выпускников школы. Но для этого она должна вернуться в свой родной город, где жила раньше. Мацури знает, что её жизнь стремительно приближается к концу, поэтому она решает жить на полную и успеть выполнить все пункты из своего списка желаний. Кроме того, девушка даёт себе обет романтического содержания – она никогда не будет влюбляться, чтобы не разбить сердце ни себе, ни своему парню.
Однако когда Мацури посещает молодёжную вечеринку, среди других одноклассников из средней школы она встречает Кадзуто Манабэ (Сакагути Кэнтаро) – парня, в которого была влюблена в школьный период. Когда же Мацури и Кадзуто предаются юношеским воспоминаниям и проводят время вместе, между ними снова возгораются искры любви. Более того, Кадзуто решает признаться ей в своих чувствах. Теперь Мацури осознаёт, что её решимость не влюбляться должна пройти нелёгкое испытание. Что же предпримет главная героиня – она вычеркнет из своей жизни того, к которому неравнодушна или всё же решиться наслаждаться своими чувствами, пока смерть не разлучит их?
Фильм Последние 10 лет (2022) смотреть онлайн бесплатно можно у нас на сайте в любое время суток!
Цей фільм – типовий приклад японської мелодрами, яка досліджує тему смерті, кохання та внутрішнього примирення. Заснований на мемуарах Косакі Руки, яка сама померла від невиліковної хвороби, фільм має передумови для глибокої та зворушливої історії. Проте, попри щирий задум, режисерська реалізація не справляється, не наважуючись заглибитися у справжні душевні терзання персонажів.
Історія розповідає про Мацурі, молоду жінку, якій діагностували невиліковну хворобу і залишили приблизно десять років життя. Після першого перебування в лікарні вона отримує від іншої невиліковно хворої жінки камеру – символ заклику жити на повну. Мацурі вирішує уникати любовних зв’язків, аби не завдавати болю іншим. Однак усе змінюється, коли вона знайомиться з Кадзуто, юнаком, який намагається вкоротити собі віку. Їхня випадкова зустріч стає початком тонкого, ніжного зв’язку, сповненого болю, страху, надії та тимчасового щастя.
Фільм використовує класичні прийоми для зображення емоцій: затяжні монтажі, які демонструють зміну пір року, метафоричні вітри, що здіймають пелюстки сакури в найемоційніші моменти, і м’яку фонову музику, яка натякає глядачеві, коли слід плакати. Все це створює атмосферу знайомих, але не надто сміливих емоцій. Режисура й монтаж здаються передбачуваними. Бракує справжніх несподіванок, внутрішніх конфліктів чи сцен, які залишали б після себе емоційне потрясіння. Сценарій фільму не вирізняється глибиною: діалоги персонажів іноді звучать як цитати з соцмереж або мотиваційних постів. Вони красиві, влучні, але не завжди щирі. Здається, ніби персонажі й режисер бояться заглянути в найтемніші куточки душі. І це трохи прикро, зважаючи на потенціал теми.
Однак мені хотілося б відзначити акторську гру Нани Комацу. Її Мацурі – ніжна, стримана, емоційно вразлива. Вона вміє передати емоції навіть у тиші, в погляді чи ледь помітному тремтінні губ. Її сцени плачу виглядають щиро, не надмірно театрально. Саме завдяки Комацу фільм не перетворюється на повністю банальний зразок кіно для сліз, а набуває хоч трохи емоційної справжності.
А от Кадзуто у виконанні Кенто Йамадзаки дещо поступається за глибиною: його персонаж, хоча й має драматичне минуле, залишається скоріше фоном для трансформації Мацурі. Їхній зв'язок виглядає красивим і щирим, але він розвивається більше як ідея, а не як психологічно обґрунтована історія кохання.
Зрештою, це фільм, який може торкнути струни душі, особливо якщо глядач налаштований на емоційну хвилю. Проте він не виходить за межі жанрового стандарту. Стрічка не ризикує бути оригінальною, не пропонує нового погляду на життя, хворобу чи смерть. Візуально красива, місцями поетична, але вона лише повторює знайомі істини.
