Фильм Память (2023) смотреть онлайн

Минималистичная и сдержанная психологическая драма,интимная история с солидной игрой Джессики Чейстейн и Питера Сарсгаарда. Два травмированных человека встречаются и начинают исцелять друг друга. История любви,лишенная слащавых моментов и романтических трагедий.Фильм о памяти или точнее, о хрупких "воспоминаниях".Приступ одинокой женщины Сильвии, который она пережила в юности, надежно заперт в ящике стола чтобы защитить ее от болезненных воспоминаний ,а засовы на дверях уменьшают тревогу .Второе воспоминание связано с Саулом- человеком, который страдает слабоумием. Именно дефектная память не позволяет ему накапливать кратковременные воспоминания. Измененное психическое функционирование Саула является препятствием для полного осознания своего собственного душевного состояния и чувств и ставит его в положение, когда о нем заботятся и контролируют.Оба постоянно удаляют и переписывают свое прошлое, страдая от последствий в повседневной жизни, в семейном молчании, в непонимании и обидах. Интересно наблюдать, как ей хотелось бы забыть многое из прошлого, а он был бы рад иметь какие-то воспоминания.Сбитые с толку и рассеянные персонажи, а мир вокруг них мало что может предложить. Весь фильм — это тяжелое зондирование сокровенных истерзанных душ, к которым судьба была не очень благосклонна, и именно поэтому их связь здесь выступает очень добрым контрапунктом,которая через взлеты и падения сближает Сильвию с Сола,сглаживая два одиночества и наконец-то давая проблеск надежды . Мне нравится мастерство сценариста, которому удается несколько раз перевернуть взгляд на главных героев так, что это не кажется вынужденным, а тем более клишированным. Вечная песня "A Whiter Shade of Pale",(которую могу слушать каждый день всю оставшуюся жизнь) была более чем удачным выбором и использована в нужные моменты как чистая магия.Удивительный фильм получился о памяти ,как архиве воспоминаний ,знаний, чувств и других составляющих. Сильный актерский состав-Джессика Честейн и Питер Сарсгаард играют солидно , нежно и блестяще демонстрирует человеческую способность построить что-то прекрасное из старых ран.

Цей фільм я охарактеризувала б як дуже душевну і витончену драму. У ній режисер Мішель Франко вміло переплітає заплутані та взаємопов’язані життя чоловіка, який бореться з погіршенням пам’яті, та жінки, яку переслідують травматичні спогади. Зіставлення цих двох персонажів спонукало мене до роздумів про втрату пам’яті, контролю та впливу минулого досвіду на теперішнє життя.

Головна героїня фільму – жінка середнього віку Сільвія, яку грає Джессіка Честейн. Вона є відданим соціальним працівником і матір’ю-одиначкою, яка живе в скромній квартирі в Нью-Йорку зі своєю донькою-підлітком Анною. Фільм глибоко занурюється в психіку Сільвії, яка намагається дотримуватися чіткого порядку і суворого контролю над своїм оточенням. Від встановлення сигналізації щоразу, коли вона виходить з дому, до обмеження свободи Анни після уроків. Потреба Сільвії в контролі відчутна, я б сказала, що вона одержима або дуже обережна.

Але під її ретельно створеним фасадом ховається жінка, яку переслідує власне минуле, хоча вона й намагається стримати травматичні спогади. Тим часом Анна є типовим підлітком на порозі дорослішання, що прагне незалежності і свободи від задушливих обмежень матері. Коли вона починає сумніватися у правильності дій Сільвії нібито заради її затишного існування та бунтувати проти правил матері, між ними зростає напруженість, що, зрештою, змушує Сільвію протистояти власним демонам і переоцінити свій контроль.

Обережну і стриману поведінку Сільвії можна простежити до травматичного випадку, який стався під час її зустрічі в середній школі. Вечір почався досить невинно, коли Сільвія відвідала захід разом зі своєю сестрою Олівією. Однак усе змінилося, коли таємничий чоловік почав дивитися на неї, змусивши її почуватися некомфортно. Цей чоловік, якого пізніше ідентифікували як Саула, слідував за Сільвією додому і всю ніч стояв біля її будинку. Згодом вияснилося, що Саул страждав від ранньої деменції, яка й пояснювала його дивну поведінку. Сільвія, яка в дитинстві зазнавала сексуального насильства, була переконана, що Саул був одним із її кривдників у минулому. Це усвідомлення посилювало її почуття страху та недовіри до незнайомця.

З розвитком подій стало зрозуміло, що минула травма Сільвії вплинула на її теперішні взаємини з людьми. Їй було важко довіряти іншим, тому вона вбачала в усьому небезпеку і часто перебувала у стані підвищеної готовності, боячись, що їй знову заподіють шкоду. Завдяки майстерно знятій історії Франко і потужній грі Честейн фільм відправляє нас в захопливу подорож самопізнання, прощення та спокути.