Фильм Афера по-итальянски (2024) смотреть онлайн
- Онлайн просмотр
- Скачать
Журналист Дилан (Дэрил Вейн) и его девушка Люси (Эбигейл Коуэн), талантливая фотограф, получают задание от престижного журнала: подготовить обширный материал о загадочном и харизматичном рок-музыканте Майло (Джек Фартинг). Чтобы сделать репортаж максимально откровенным, пара решает вжиться в окружение музыканта, переезжая на время к нему и его возлюбленной – эксцентричной и непредсказуемой Франческе (Мария Бакалова). Но у Дилана и Люси есть скрытые намерения, которые выходят далеко за рамки журналистского интереса.
С развитием сюжета между четырьмя героями возникают напряжённые отношения. Под одной крышей нарастают не только взаимные подозрения, но и эротическое притяжение, которое пронизывает каждое взаимодействие, и границы между правдой и ложью, профессиональным долгом и личными желаниями постепенно размываются. Каждый из персонажей хранит свои секреты kinovibe.co – иногда слишком тёмные, чтобы о них можно было говорить вслух. И хотя все четверо проводят много времени вместе, в этой красивой, но замкнутой атмосфере растёт чувство тревоги. Особенно у Дилана и Люси – ведь стоит им сказать хоть одно лишнее слово, и их тщательно выстроенная легенда рухнет, обнажив истинные причины их визита.
На самом деле всё происходящее вращается вокруг загадочной картины, висящей в гостиной Майло. Все герои связаны с этим произведением искусства – кто-то хочет его сохранить, кто-то продать, а кто-то скрыть его историю любой ценой. Именно она становится ключом ко всем интригам, страстям и предательствам, разворачивающимся в доме. Фильм сочетает в себе элементы психологического триллера, драмы и эротики, исследуя темы одержимости, манипуляции, предательства и истины, спрятанной за масками. Кто кого использует? И может ли искусство действительно разрушить человеческие отношения?
Фильм Афера по-итальянски (2024) смотреть онлайн бесплатно можно у нас на сайте в любое время суток!
Цей фільм – приклад стрічки, яка, маючи потенціал стати захопливою комедією або стильним трилером, зрештою втрачає чітке розуміння власного жанру і тону. У результаті ми отримуємо кіно, що балансуючи між фарсом і драмою, не дотягує ані до одного, ані до іншого.
На перший погляд, сюжет виглядає багатообіцяючим. Журналіст музичного журналу Ділан і фотограф Люсі отримують завдання підготувати матеріал про рок-зірку Міло, який проводить дозвілля у своїй розкішній римській віллі. Початкова незграбність між персонажами здається природною: з одного боку – двоє медійників, з другого – нарцисичний музикант, закоханий у власну славу. Проте незабаром стає зрозуміло, що все не так просто, як здається. Насправді Ділан і Люсі – не ті, за кого себе видають. Їхні справжні імена – Генрі та Анна, і вони не журналісти, а шахраї, які мають на меті викрасти картину, щойно придбану Міло. Це відкриття одразу додає динаміки сюжету: глядач починає вболівати за парочку невдалих аферистів, які намагаються провернути ризиковану, але кумедну аферу.
Анна – акторка-початківець, яка сприймає цю «роль» як виклик і засіб заробити достатньо грошей для того, щоб присвятити себе мистецтву. Генрі – одержимий своєю метою, і, як виявляється, у нього є особисті причини наблизитися до Міло. Проте сюжет не обмежується лише їхньою аферою: у фільм додається персонаж Франчески – дівчини Міло, мисткині-перформерки, яка існує у своєму власному химерному світі. Її ексцентричність спершу здається доречною, однак із часом починає виглядати як зайвий балаган, бо сюжет зупиняється щоразу, як на екрані з’являється Франческа зі своїм черговим театральним номером.
У цій частині фільм виглядає як абсурдна комедія про непрофесійних злодіїв, які втрапили в ситуацію, що їм не до снаги. Проте ближче до фіналу фільм несподівано змінює напрямок, стаючи майже мелодрамою з темами втрати, ревнощів, помсти й болю. Виявляється, картина, яку хочуть вкрасти, не має великої матеріальної цінності, однак вона є символічною і має велике особисте значення для одного з персонажів. Цей поворот міг би бути емоційно сильним, якби не повна відсутність підготовки до нього з боку сценаристів. Легковажність першої половини фільму не узгоджується з трагізмом другої.
На жаль, навіть талановита акторка Марія Бакалова не може врятувати ситуацію. Її персонаж виглядає як карикатура, не заглиблена в основний конфлікт, і лише підкреслює розпорошеність фільму. Зрештою, це фільм, який має привабливу ідею, але втілення якої підводить майже на кожному етапі. Це історія, яка не може вирішити, якою вона хоче бути: легкою авантюрною комедією чи глибокою психологічною драмою про помсту. Я розгубилася через цю жанрову невизначеність.
