Фильм Зов пустоты (2025) смотреть онлайн
- Онлайн просмотр
- Скачать
После трагической и неожиданной смерти брата привычный мир Морай (Кэйтлин Карвер) начинает рушиться. Охваченная горем, она не может сосредоточиться на работе, отдаляется от семьи и друзей и решает на время исчезнуть из жизни, укрывшись в уединённой хижине в горах. Это место, затерянное среди дикой природы, обещает тишину, одиночество и, возможно, исцеление. Однако мечты о спокойствии рушатся, когда по соседству заселяется группа студентов – музыкальный коллектив, репетирующий старинные народные песни. Шумные соседи нарушают покой Морай, но куда большее беспокойство вызывает профессор, также остановившийся поблизости. Он утверждает, что изучает уникальное звуковое явление, известное среди местных как Гул.
Сначала Морай считает это городской легендой, но всё меняется, когда она и сама слышит странный, низкий, гипнотический звук. Этот Гул не похож ни на один из звуков природы – он проникает вглубь сознания, вызывает тревожные сны, пробуждает старые воспоминания kinovibe.co и, кажется, оживляет саму землю. По мере того как Морай всё больше погружается в исследование феномена, становится ясно: Гул – это не просто акустическая аномалия, а врата в нечто потусторонее, не поддающееся объяснению. То, что скрывается за этим звуком, выходит за рамки человеческого понимания. А главное – как только ты услышишь его, пути назад уже не будет.
Это тревожная история в жанре фолк-хоррора, впитавшая в себя атмосферу заброшенных горных троп, полуразрушенных домиков и древних песен, наполненных тайнами. Особое место в фильме занимает музыка: актёры исполняют вживую композиции из апалачского фольклора, превращая их в неотъемлемую часть повествования. Эти песни действуют как проводники в иные состояния сознания, как зашифрованные заклинания.
Фильм Зов пустоты (2025) смотреть онлайн бесплатно можно у нас на сайте в любое время суток!
Цей фільм режисера і сценариста Джеймса Б. Кокса – це атмосферне, напружене занурення у світ незрозумілих натяків, потойбічних тривог і майже повної відсутності чіткої сюжету. Попри очевидну наявність міфологічного підґрунтя, що проглядається крізь події, глядач залишається наодинці з безліччю питань. Це той фільм, під час перегляду якого ви неодноразово тиснете на паузу, перемотуєте назад, намагаючись вхопити сенс. Всі відповіді нібито є – але знайти їх непросто.
У центрі подій – 31-річна Морей у виконанні Кейтлін Карвер, яка вирушає до лісу в пошуках самоти і тиші. Її спроба ізолюватися наштовхується на несподівану компанію – п’ятеро людей і собака порушують її усамітнення. Вона приймає запрошення долучитися до походу в ліс, після якого поведінка групи починає викликати тривогу. Замість того, щоб одразу тікати, Морей вирішує залишитись. І тут починається найгірше – вона знаходить тіло. Режисер намагається зробити свою героїню приємною й доступною для глядача. Морей – творча особистість, яка малює і переживає смерть брата-музиканта. Назва фільму, що відсилає до суїцидальних думок, натякає на внутрішню кризу героїні. Та попри це, її дії часто викликають подив або навіть роздратування. Вона відкриває двері незнайомцям, не реагує на підозрілу поведінку, залишає телефон без нагляду, не слухає очевидні попередження і в прямому сенсі йде в пастку.
З іншого боку, є персонаж Дарріл, який, попри свою відстороненість, виглядає набагато цікавіше. Він помітно відрізняється від решти – не тільки расово, але й у своїх інтересах і поведінці. Він єдиний, хто, побачивши загрозу, намагається діяти, а не просто завмирає, чим викликає щиру симпатію. Мені здається, якби фільм був зосереджений на Даррілі, він став би не лише більш захопливим, а й емоційно глибшим.
Щодо інших персонажів – кожен викликає окрему реакцію. Люсі – яскрава, енергійна, але надто самозакохана, схильна до пасивної агресії. Її хлопець Стерлінг – мовчазний улюбленець професора Блеквуда, вчителя психоакустики, який з’являється під вікном Морей зі своїм псом Паркінсом. Інші музиканти змагаються за найменшу симпатію глядача. Загалом акторський склад заслуговує похвали за занурення в ролі. Глядач спостерігає, як персонажі трансформуються, ніби граючи двох різних людей. Ця дволикість підсилює напругу.
Фільм не пропонує легкого розуміння, і для деяких глядачів це буде недоліком. Але не можна заперечити, що фільм уміє тримати увагу. Атмосфера нагадує скоріше космічний, ніж фольклорний хоррор, хоча звучить фолк-музика і навіть є сцени з насвистуванням.
Підсумовуючи, хотілося б сказати, що це фільм, який наважується йти власним шляхом. Йому бракує структури, але не амбіцій.
