Фильм Оно. Новая глава (2024) смотреть онлайн
- Онлайн просмотр
- Скачать
Синтия (Эшли Грин) ведёт спокойную и незаметную жизнь в небольшом сообществе, где она работает частным психологом. Однако за фасадом обычной терапевтической практики скрывается нечто гораздо большее – Синтия обладает даром ясновидения и умеет входить в сознание своих пациентов. Она буквально проникает в их разум, чтобы выявить глубоко спрятанную боль и страхи, помогая им найти внутренний покой и справиться с мучительными переживаниями.
У Синтии есть дочь Джордан (Элли О’Брайен), подросток, который постепенно начинает осознавать свои собственные необычные способности. Джордан стоит на пороге взросления, и вместе с этим приходит понимание того, что она наследует от матери особый дар kinovibe.co, способный влиять на тонкие миры и тайны человеческой души. Однажды в дом Синтии врывается Райли (Шайлин Мартин), подросток, утверждающая, что её преследует демон. Её появление вскоре сопровождается отцом Рэндаллом (Шон Эшмор), который, по непонятным причинам, начинает буквально овладевать дочерью. Эти события потрясают Синтию и Джордан, пробуждая в них глубокий интерес и желание понять природу происходящего.
Джордан решает провести собственное расследование и выяснить, что же на самом деле стоит за зловещими проявлениями. Вскоре девушка сталкивается с истинным злом – сущностью, которая не желает покидать этот мир. Но чем ближе Джордан подходит к разгадке, тем больше она оказывается в опасности – и в итоге загадочно исчезает. Оставшаяся без дочери Синтия в отчаянии. Она объединяет усилия с подругой Агатой (Джуно Ринальди), чтобы найти Джордан, следуя тонким подсказкам и знакам, которые могут привести их к разгадке тайны. Параллельно им приходится убеждать детектива Джона (Марк Тейлор) в реальности происходящего, несмотря на его скептицизм.
Фильм Оно. Новая глава (2024) смотреть онлайн бесплатно можно у нас на сайте в любое время суток!
Цей фільм режисера Чеда Арчібальда справляє неоднозначне враження, адже початкова сцена демонструє потенціал стрічки і водночас залишає гіркоту від того, що далі цей потенціал не розкривається. Здається, що режисер доклав найбільше зусиль саме до прологу, наповненого напруженою атмосферою і моторошними візуальними образами, які створюють справжнє відчуття тривоги і страху. Якби решта фільму зуміла зберегти цей похмурий настрій, ми, безумовно, отримали б щось значно цікавіше.
Натомість стрічка швидко перетворюється на сукупність банальних надприродних прийомів, поєднаних із численними ефектами раптових налякань. На жаль, ці моменти виглядають доволі штучно і навіть смішно, що суперечить спробам режисера зберегти серйозний і драматичний тон історії. Така невпевненість у стилі й тоні фільму гальмує його емоційний вплив і не дає глядачеві по-справжньому зануритись у сюжет.
Основна сюжетна лінія розгортається навколо Сінтії, приватного психолога, яка володіє здатністю через своєрідний спільний гіпноз проникати у свідомість своїх клієнтів і виявляти їхні приховані травми. Це доволі інтригуючий задум, особливо в контексті першої сцени, де Сінтія заходить у спотворені спогади клієнта, що змушує відчути атмосферу справжнього жаху: моторошна школа, крики дітей, вовкоподібний хижак, який тримає дітей у клітках – все це створює сильний психологічний образ.
Проте з цього моменту фільм починає швидко втрачати цю інноваційність і психологічну глибину. Історія рухається до появи нової клієнтки Рейлі, підлітка, яка переконана, що всередині неї живе зло. Цю ідею було б цікаво дослідити, але стрічка швидко переключається на нескінченні переслідування демонічної істоти – темної, брудної фігури з довгим волоссям, яка виглядає доволі банально та навіть карикатурно. Режисер не дає чіткої відповіді, що ж це за сутність – демон, втілення психічної хвороби чи щось інше. Водночас він вільно змінює роль цієї істоти у сюжеті залежно від потреб, що створює відчуття хаосу і непослідовності. Цей демон, який переслідує героїв, врешті-решт стає лише засобом для дешевих жахів, а не глибоким символом.
Один з найбільш помітних недоліків фільму – це надмірне використання різких гучних звуків під час «страшних» моментів, що виглядає як проста спроба налякати глядача за допомогою акустичного шоку. Такий підхід іноді спрацьовує, але швидко втрачає ефект і викликає більше роздратування, ніж справжній страх. Візуально фільм теж не дивує: атмосфера наляканості та страху не знаходить підтримки у майстерній грі світла чи оригінальній режисурі. Локації та нічні кошмари героя не мають чіткого розмежування і часто зливаються у монотонну, похмуру палітру, що послаблює враження.
